Проте, вірю, що навчити можна кожну дитину. Але в системі загальноосвтньої школи це майже неможливо.

Після канікул приходить моя учениця, 5 клас. В школі вже закінчують вчити дроби. Відкриває підручник на останніх темах і каже:

- я нічого з цього не розумію..

Дивлюся на це і думаю з чого починати?

Знання їй даються нелегко, зустрічаємося по суботах і то не кожен раз.
Як я можу їй дати таку велику тему за одне заняття, якщо дитина кожен день у школі і не змогла вивчити?

Виникає питання, навіщо дитина там проводить цілий день, якщо в результаті знань нуль? Навіщо?? І це не один день, і не один тиждень, і не один рік. Як мінімум 11 років. І це не одна дитина з класу в такій ситуції, а більше половини так точно. В класі по програмі вже «пройшли» правильні і неправильні дроби. Пройшли...

Наше заняття почалося з того, що вертаємося назад, у 3 клас. Між 3 і 5 класом, звісно, великий розрив, тема цікава, але подається по шматочках або непомітно «проходить» у школі, тому дитина й не знає.
Розібралися, що таке звичайний дріб на прикладі мандарини, тортика. Як записується звичайний дріб, половина, третина, чверть. Визначали дроби з різними величинами. Потім перейшли до задач...

Ставлю три крапки, на фото як ми рахували дерева..

Шкода, що ми не будемо бачитися цілий тиждень тільки тому, що дитина в своїй школі цілими днями, а в мене теж багато роботи протягом тижня. А за цей тиждень вони будуть знов щось «проходити", і знов мимо.. А нам ще не одну задачу потрібно розв'язати про дроби


Автор – Галина Мельник